Поради від волонтерки із Таїланду, як навчитися їздити на велосипеді взаємин із людьми

Добрий день! Мене звати Аліна. Я була короткочасним волонтером за програмою Goodnews corps в Таїланді протягом 11 місяців. Мені 24 роки і моє тайське ім’я – Looktarn. Ви вмієте їздити на велосипеді? Хотіла б розповісти, як я навчилась їздити на велосипеді у взаєминах з людьми. Але для початку розкажу вам трішки про себе. ● Я перфекціоніст, тому ненавиджу помилятися, і не люблю людей навколо, які це роблять. Все, що я роблю, повинно бути ідеальним. І якщо люди навколо мене не роблять всього ідеально, я заношу їх в своєрідний ”чорний список». Звичайно ж не з першої помилки, але здебільшого вони туди потрапляють. Таким людям я більш ніколи не довіряю нічого важливого. В командній роботі я завжди беру на себе лідерську позицію, щоб бути впевненою в результаті і якщо будуть командні помилки, обов’язково намагаюсь виправити їх. ● Я закінчила магістратуру за спеціальністю «Математика. Інформатика. Адміністратор комп’ютерних систем» НПУ імені М. П. Драгоманова 3 роки тому. За весь час навчання ніколи не отримувала навіть оцінки «B», тільки «А», тому вважала себе достатньо розумною. ● Мені приносить задоволеня працювати окремо від усіх, адже тоді я можу виконати роботу ідеально. Таким чином можу бути впевнена в успіху моєї роботи і не доведеться турбуватись про дурні помилки інших людей. ● Я увесь час все детально планую, щоб моє життя було впорядкованим. Для мене важливо точно знати і розуміти, що буде далі. ● До того ж, я завжди жила, як кімнатна рослина, в достатньо хороших умовах. Мої рідні завжди піклувались про мене. Вони кожного разу допомогали та підтримували мене, коли я цього потребувала. Мені ніколи не доводилось просити їх про допомогу, тому що вони робили це автоматично. ● 5 років тому моя сестра поїхала в Замбію в якості волонтера за програмою Goodnews corps. Вона сказала мені:«Goodnews corps – це тренування для життя». В той момент я подумала: «Я – кімнатна рослина, що не придатна для життя в суспільстві. Мені потрібно отримати це тренування». ● Таїланд … ось тут я зіштовхнулась з усім, що мені було не до вподоби! Я не розуміла, як мене занесло в це місце. ● Дуже дивна їжа, з неймовірно різким та дивним запахом. Вся їжа була настільки гостра, що я просто плакала під час кожного прийому їжі. ● Кожного разу я мусила звертатись за допомогою, тому що нічого там не знала. Та ще й не могла розмовляти тайською… це було так важко. Країна, в якій я опинилася, повністю відрізнялася від звичного мені місця. ● Там я не могла нічого планувати, адже люди, що мене оточували, ніколи не складали планів. Я не знала, де я буду знаходитись через 2 години. І ніхто цього не знав. ● Вислови, які я більше всього ненавиділа в Таїланді і не розуміла їх змісту: 1. ไม่เป็นไร (Не бери в голову!) – Чому ніхто ні про що не турбується ? 2. ไปไหน (Куди йдеш?) – Чому ви намагаєтесь контролювати моє життя? (Це вже на даний час я вже гарно розумію зміст та використання цих висловів у Таїланді, і сама частенько використовую їх у спілкуванні з друзями). ● У будь-якому випадку, дивлячись на всі ці пункти, я зрозуміла: «Мене ніхто не розуміє». Ніхто ніколи навіть не намагається зрозуміти мене. А це означає, що про мене ніхто не турбується. Я закрила своє серце перед Таїландом і просто жила очікуванням повернення додому. Я не відчувала себе там щасливою. Тому я вирішила поговорити з директором організації. Він сказав мені: «Щастя не залежить від місця, де ти знаходишся. Щастя залежить від твого серця. Ти закрила своє серце, тому і не можеш почуватися тут щасливою. Думаєш, що ти – краща від усіх. Але в тебе не вийде бути ідеальною. Ти хочеш бути ідеальною, щоб не показувати свої помилки оточуюченню. Але краще помилятися і мати багато друзів, ніж бути ідеальною і залишатись самотньою». Також він розповів одну історію про катання на велосипеді. Коли вчимося їздити на велосипеді, ми багато падаємо, от при падінні необхідно одразу піднятися і спробувати ще раз. Це єдиний спосіб навчитися кататись на велосипеді. Те ж саме у стосунках із людьми. Я, після декількох невдалих спроб, приймаю рішення ходити пішки замість ще раз спробувати. Набагато легше залишатися в самотності, ніж продовжувати будувати відносини. Директор сказав мені: «Звичайно, ти можеш йти пішки! Але подумай про те, як далеко ти зможеш зайти та наскільки швидко втомишся. На велосипеді ти зможеш швидко та зручно подорожувати на великі відстані». ● Я зрозуміла: «Я дуже помилялась!» Я не могла стати щасливою не через людей чи обставини, а через те, що закрила своє серце. ● Я ніколи не сумнівалась у своїх думках і вважала, що завжди маю рацію. Це було моєю найбільшою помилкою! ● До того ж, я ніколи нікого не просила про допомогу, оскільки ідеальні люди цього не потребуть. Але я не ідеальна! Ідеальних людей не існує! ● Зараз я усвідомила, що Таїланд … був найкращим місцем для мене! І я провела найдорогоцінніші 11 місяців у такому місці. За цей час я дізналася про себе багато нового. Коли я одна, тоді не можу бути щасливою. Щодня я багато помиляюся, тому потрібно отримати допомогу від оточення! ● Навіть сьогодні я продовжую вчитись, як просити та отримувати поміч від інших, і як їздити на велосипеді взаємин. Сподіваюсь, що ви всі допоможете мені в цьому. І маю надію, що всі ви приєднаєтесь до програми Goodnews corps, і навчитесь їздити на такому ж велосипеді, як я.
burundi4

Із життя волонтерів у Бурунді

Мене звати Ліза, але в Африці я отримала друге ім’я Rukundo (Любов). В Бурунді я лише декілька місяців, але складається враження, що я тут вже декілька років. Кожен день проходить насичено, переповнений різноманітними подіями. Безліч разів місцеві запрошували нас в гості і щедро пригощали різними традиційними стравами, говорячи, що їх дім – це наш дім. Іноді я почуваюсь дуже незручно перед ними, адже ці люди мене зовсім не знають, і бачили лише один раз. До того ж, я зовсім нічим не можу віддячити їм за теплоту сердець. Але недивлячись ні на що, африканці радісно зустрічають нас, піклуються і міцно потискають руку, що є своєріним знаком вдячності того, що ми відвідали їхню оселю. Протягом тривалого часу ми проводили табори для студентів, де викладали українську мову, вивчали африканські акапели. Також відбулась зустріч з міністром юстиції з пропозицією проводити тренінги і лекції на тему “Становлення особистості” для ув’язнених, які незабаром мають вийти на волю… Прочитавши наш лист, міністр була приголомшена нашим проханням про проведення тренінгів та лекцій у в’язниці, оскільки сама довгий час обдумувала варіанти навчання ув’язнених не повторювати ті ж самі помилки і не повертатись у тюрму знову і знову. Для реалізації задуму не було ані коштів, ані вчителів, котрі б могли навчити цього. Тому вона була дуже щасливою познайомитись з нами, і дала не тільки дозвіл на проведення наших тренінгів та лекцій, а ще й підписала офіційний меморандум. Кожного ранку ми зустрічаємось з директрами різних компаній, розповідаємо про нашу організацію та просимо про співпрацю і підтримку наших заходів. Минулого тижня в одному місті ми проводили семінар, де я отримала змогу прочитати лекцію англійською мовою. Також організували та провели 3-денний табір для дітей, де зібралось близько 400 учасників. Це був неймовірний табір з незабутніми учасниками! Зараз ми готуємось до величезного заходу для представників компаній, які увесь час нас підтримували матеріально, щоб показати, як вони допомогли нам підтримати місцевих. Африканці незвичайно відкриті люди, які живуть як одне ціле, ділячись труднощами, смутком, радощами. Я щаслива бути зараз саме тут, в Бурунді!
photo_2018-06-21_20-39-26 - копия - копия

Цікава несподіванка

Навіть у Бурунді троє українців можуть зустрітися, двоє з них – Сергій і Ліза, волонтери із України. Українка-бурундійка їх прийняла як рідних. От що б вам хотілося скуштувати, якби ви вже 7 місяців їли африканську квасолю і безліч екзотичних фруктів? Ну звичайно, картопельку з котлетками і борщик! Серед африканської спеки це справжній сюрприз, але таке трапляється – зустріти земляків.
photo_2018-07-07_16-36-05 - копия

Волонтери проводять дитячі табори

Волонтери проводять дитячі табори, які користуються популярністю. Несподівано на один із таких таборів прийшло 400 дітей на три дні. “Вони майже нас з’їли”. А ще проводять академію російської мови, різні майстер-класи, спортивні змагання. Періодично готують звітні заходи про свою діяльність, запрошують людей різного рангу. Неоціненний досвід на все життя, чим би далі вони не займалися.
photo_2018-06-13_12-40-16 - копия

Волонтери в Бурунді

Цього року дуже активну діяльність проводять наші волонтери в Бурунді. Там наша молодіжна організація заключила меморандум із Міністерством юстиції і почали читати лекції із відновлення особистості у тюрмах. А оскільки до в’язнівне хочеться приходити з порожніми руками, тому волонтери кожного ранку зустрічаються із директорами різних фірм, щоб отримати підтримку, і ці з розумінням підтримують. Наші волонтери також читають лекції англійською мовою. Нещодавно пройшла конференція під патронатом Міністерства юстиції, і в цьому активно допомагають волонтери.
photo_2018-04-02_20-15-08 - копия

Як там поживають наші волонтери в Африці?

Як там поживають наші волонтери в Африці? Ліза в Бурунді просто “кайфує”. Волонтерське життя саме для мене, постійна зайнятість – саме те, що треба. Через 7 місяців я отримала ім’я на кірунді – Рукундо, тобто Любов. Приємно отримати місцеве ім’я, значить, уже стала рідною для бурундців. Тут люди живуть як і всюди, ну хіба що немає бутиків, гіпермаркетів, якоїсь їжі, світлофорів чи ще чогось. Але і без цього прекрасно обходяться, зате тут люди як одне ціле і живеться їм простіше.

Освітня діяльність

У країні перебування волонтери проводять майстер-класи з різних дисциплін: мови, інформатика, музика, спорт, кулінарія, малювання тощо. Сьогодні для майбутніх поколінь особливо актуально вивчати англійську мову. Починати слід змалку, інакше буде пізно. Але багато дітей, особливо у Африці, через складні обставини, не мають такої можливості. Тут стають в пригоді волонтери Goodnews corps. Вони навчають дітлахів основам англійської мови через пісеньки, ігри, вікторини, загадки. А взамін отримують позитивні емоції та радість. Волонтери набувають досвіду роботи з дітьми, збагачуються новими якостями характеру, що допомагає в майбутньому швидше і легше звикати до нових умов праці, з розумінням ставитися до іншої точки зору і ще безліч корисних умінь.

Проведення заходів для дітей та молоді

За рік волонтерської діяльності часто проводяться різнопланові заходи для дітей та молоді: міні-табори, курси, спортивні заняття, лекції для розвитку мислення. Все це спрямоване на всебічний розвиток особистості. Діти, як завжди, потребують уваги та піклування, і тут з’являються волонтери Goodnews corps. Вони організовують і проводять дитячі табори. Там влаштовують естафети, спортивні змагання, ігри, вікторини, руханки. Та й загалом, навчають дітлахів корисним речам, як-от: читати, писати, рахувати. Залежно від суспільних потреб організовуються заходи для молоді: мовні дні і табори, табори корейської культури, флеш-моби тощо.  

Інтеграція України у світі

Наша організація активно проводить Culture exhibition – Виставки культур світу, своєрідний калейдоскоп, у якому можна вгледіти культури найвіддаленіших куточків нашої планети. Для їх підготовки і проведення значну роль відіграють волонтери, оскільки представляють Україну та її культуру, ментальність, традиції в ряді інших країн. Вони готують стенди, викладають їх національними сувенірами, переодягаються у національні костюми, вчаться танцювати традиційні танці, презентують національні страви і багато іншого. Також для підготовки зустрічаються із послами, директорами культурних центрів, завдяки цьому отримують різноплановий досвід на майбутнє. Для декого це допомагає визначитися із професією. Представляючи Україну, волонтери самі починають по-новому її бачити і цінувати, заглиблюються в нашу історію і культурні надбання, самі освоюють певні галузі, збагачуються персонально; також викликають інтерес до нашої держави з боку іноземців.

Дипломатичні зустрічі

ГО «Всеукраїнське молодіжне спілкування» активно співпрацює з міжнародними організаціями. Свого роду волонтери Good News Corps виступають у ролі громадських дипломатів, що презентують Україну на карті світу. Організовуючи заходи, вони зустрічаються із людьми високого рангу: директорами фірм, ректорами університетів, міністрами та замміністрами, послами, бізнесменами, вчаться вести ділові переговори, освоюють діловий етикет тощо.

Долучення до культурної спадщини світу

В арсеналі волонтерів є чимало культурних програм, але жодна з них не обходиться без традиційних танців. Часто волонтери організовують аматорські танцювальні колективи, театральні гуртки, і передають на сцені колорит та автентичність країни перебування. Глядачі у захваті від іспанських сомбреро, японських кімоно, корейських пишнобарвних костюмів та кольорових віял, африканських списів, українських вишиванок, океанських вінків… Волонтери тут можуть станцювати свій улюблений танок та виступають із номерами після повернення в Україну. Таким чином ми вже виступаємо на різноманітних фестивалях, при посольствах, на заходах державного значення із танцями Індії, Африки, Америки, Пакистану, Кореї, Мексики тощо і знайомимо Український народ із культурами багатьох країн.

Соціальна робота

У багатьох країнах, що розвиваються, є соціально незахищені верстви населення. Також є люди, що потребують опіки: хворі, покинуті напризволяще. Завдяки різноманітним соціальним послугам ми прагнемо до практичних рішень та сприяння добробуту людей. Волонтери можуть відвідувати будинки-інтернати, сирітські притулки та будинки пристарілих. Приділяючи час людям, що фактично залишаються без належної уваги та піклування рідних, вони дарують радість і надію, дають мотивацію до життя і змін. Волонтери не роблять чогось особливого. Просто вони присвячують свій час, енергію людям, що потребують уваги та опіки.Також волонтери можуть брати участь у суботниках, на будівництві молодіжних центрів тощо.

Просвітницька діяльність

ГО «Всеукраїнське молодіжне спілкування» заснована на основних принципах християнської моралі, що часто стають рушійною силою для подолання труднощів і звільнення від безнадії. Волонтерам програми Good News Corps часто доводиться зустрічатися і спілкуватися із молоддю та дітьми з неблагополучних сімей, що зневірилися у житті і стоять на межі самогубства або вчинення злочинів; із людьми, замкненими у своїх тісних рамках, які не в змозі порвати. Вони насправді дуже потребують нових відкриттів, розширення світогляду та нового натхнення до життя. Наші волонтери, що живуть за принципом «Виклик. Зміни. Об’єднання», можуть ділитися своїм власним досвідом виходу із складних і конфліктних ситуацій і показати шлях до нового щасливого життя.